Но в этот раз решительно нихуя не получалось. Весь город перерыл, а нормальной мары найти не смог. Думал уже пиздануть на травку, но тут на углу замечаю афганский. Подумал, может, они чё-то знают про закладки, пошёл к ним.
Типы там смотрят на меня, а я им такой: - Алё, пацаны, есть шо по кайфу? Хочу закладок себе взять! - Конечно, парень, но у нас только экстази. Ты держишься? - Понял, приятель, чёт надо, отдай пару штук, мне кайфануть надо!Тип мне в 20 ящиков надвинул, дал две таблетки экстази, и говорит, что очень сильные. Я такой, ну ок, давай блять кайфанём, домой побегу. Пока я шёл домой, подумал, а чо, а вдруг? Вдруг ахуенно кайфану, как когда-то на маре, а? В общем, пробую я эту парашу, а через пару часов начинается что-то непонятное.
Я вижу, что окружающий мир как-то меняется, всё оживает, цвета яркие становятся. Лежу на диване, а перед глазами танцуют пятна и закруживаются. Мозги как-то другими работать начали, даже страшно стало. Но мне понравилось, хоть и шуга пизданутая была.И тут, когда звуки стали восприниматься особенно, слышу, как в дверь ломануться легаши. Блять, думаю, ну щас здохну точно! Бросаюсь к окну, оттуда в страхе наблюдаю, как они вскрывают дверь и начинают обыск. Я тогда пиздец испугался, это было пиздецкое приключение, а!
Смотрю я такой, а друг мой, Жека, спит на диване. И тут мне приходит в голову охуенный пранк. Я решаю представиться Тайсоном и откусить ему ухо. Это будет рофлян! Подкрадываюсь я, смотрю, как легаши рыщут по комнате. Жека спит, он и не догадывается. Они какой-то пакетик ковырялки на столе обнаружили, вот теперь они кайфанут на полную, я думаю, а я отдам свой кайф Жеке, ему понравится! Подхожу я к нему, смеюсь в голос, представляюсь Тайсоном и откусываю ухо. А он просыпается, смотрит на меня, пропадает полностью кайф, и сразу же начинает орать. Легаши, конечно, прыгают от страха, не ожидали такого поворота. Я в итоге был задержан, Жека оказался не в своём уме, теперь у него мало ухо, а я вообще в опе!Так что, парни, если что-то с закладками или травкой хочется, думайте три раза, может, лучше просто посидеть и отдохнуть? А то ведь всякое может случиться, и не всегда это будет такой охуенный пранк, как у меня получился!
Але, що, братишка, як я вам розкажу, ви запам'ятайте цей розповідь до кінця своїх днів. То була вечірка, де я закладки нашвидкоруч купила. Ну, кажу вам, дідище двинуте, на самому краю нирвани. Сказати, що я поплавала в океані ейфорії, нічого не сказати. Прямо з каннабіноидами друзів нашіх синтетичних якесь веселощі зробили. Взяла кайфа я колосального, влетіла в світ іншого виміру. Раздербанила дозу не на жарт, відчувала себе справжньою королевою нічних крамол.
Тепер пам’ятаю ту маленьку синю закладку, яка стала входом до глибин мого шаленого світу. Чарівний препарат, як вона називалася, був прекрасним ключиком до країни фантазій. Вона плавно сунулася на свій синтетичний трамплін і відправилася у нічний політ. Ох, яку безтурботну їзду вона подарувала мені та моїм друзям!
Такі наші вечірки, братан, круті, що навіть Морфеус з матриці нам заздрив. Ми там в клубах ночували, аж поки ранок не прогримів. Не було нікого, хто би нас зупинив. Ми були як катані в роліку, фанатично ковзали по нічному танцполу. Як у кіно, знаєш, такого засіяння та веселощів. Тусили ми, гралися, переходили від одного стану ейфорії до іншого. Просто марцефаль у бутілку змішали, а потім приварили усім кайфа.
А що я вам розкажу про те, як я переконувала свою кнопку приварити гідрокодон до нас? Та вона, братці мої, теж відразу згодилася. Жінка тямить в шматочку, як мені здається. І як тільки ми її взяли, так галюціногенних шаленств більше і не знати. Вся не на світі стала, уявляєш, я весь світ своїми руками міняла. Ще й дружбанина знайшлася, яка нам свій запас хорошої речі подарувала. Ось таке ми "друзі"